Philosophie der Depression Lyrics

Деградоване людство..
Бліда планета, як марево смерті..
Шляхи ведуть у забутий простір хаосу.
Відчуваючи життя за межею людського сприйняття,
я бачу темряву холодного космосу,
що манить мене пустинністю та безлюддям..
Холод.. Заклинаю тебе, о земле!!
Заклинаю тебе, холодом вічним!!
Заклинаю тебе гнівом космічним!!
Збережи свої сили, збережи свою міць.
Відкрий мені шлях спотворених тіней.
Відкрий мені шлях апатичності.
Дяй мені частину себе.. Назавжди.. Назавжди..

Mankind degraded..
Pale planet, like the mirage of death..
The paths lead to the forgotten space of chaos.
Feeling the life beyond the limits
of human perception,
I see the darkness of cold cosmos,
Which attracts me with its
emptiness and desertness..
Coldness.. I conjure you, o Earth!!
I conjure you by the eternal coldness!!
I conjure you by the cosmic rage!!
Save your powers, Save you strength.
Open for me the path of perverted shadows.
Open for me the path of apathy.
Give me a part of you.. Forever.. Forever..